- 1. двор (1960 рк)
м. 1. в разн. знач. азбар (абзар); он работает во дворе ол азбарда ишлей; скотный двор гьайванлар учун азбар, гьамеч; птичий двор къушлар учун азбар; 1. (крестьянское хозяйство) хозяйство; уьй, къазан-уьй; деревня в сто дворов юз хозяйстволукъ юрт; юз уьйлюк юрт; ◊ не ко двору къыйышмай, тийишли тюгюл.
- 2. двор (2007 рк)
м, род. -а́, мн. -ы́, -о́в 1. абзар 2. хозяйство; уьй ◊ На дворе́ весна́ язбаш гелген. Не ко двору́ (разг.) къыйышмай, тийишли тюгюл. Дво́р/ик м, -и, -ов. Дворе́ц м, род. -рца́, мн. -ы́, -о́в. Дво́рник м, -и, -ов дворник (абзарны тазалыгъына къарайгъан къуллукъчу). Дворц/о́в/ый прил. Дво́рничиха ж, -и, -∅